Оборонні закупівлі в тіні: секретність, що пахне зловживанням
У війні є речі, які справді мають бути таємними: маршрути, склади, тактика, конкретні характеристики озброєння. Але є те, що не має права зникати з поля зору громадян: принципи витрачання бюджетних коштів. Коли оборонні закупівлі стають «чорною скринькою», корупція аплодує стоячи. У грудні 2025 року в публічній площині звучала критика щодо обмеження доступу до базових даних про оборонні закупівлі, з аргументом, що закон «Про доступ до публічної інформації» забороняє закривати інформацію про використання бюджетних коштів, окрім випадків держтаємниці.
Ось де ключова межа: держтаємниця - це про безпеку, а не про зручність чиновника. Якщо закривають «базові дані» (хто закуповує, за якими правилами, з якими контрольними механізмами, з якими аудитами і відповідальністю), суспільство отримує вибір без вибору: або мовчки довіряти, або підозрювати все. І друге - неминуче, бо досвід України гіркий: «секретність» занадто часто була не щитом проти ворога, а ширмою для своїх.
На цьому фоні реальні кримінальні провадження в оборонці виглядають не «прикрим винятком», а закономірністю. Схеми на продуктах, постачаннях, комплектуючих, посередниках - усе це вже було у новинах. І щоразу механіка одна: завищення, «прокладки», фіктивні послуги, змови, відсоток «наверх», а внизу - солдат, який отримує гірше спорядження або пізніше, ніж треба.
Найгірше, що «закриті дані» породжують ще одну біду: вони демотивують чесних. Бо чесний підрядник не хоче заходити туди, де правила туманні, де рішення ухвалюються «вручну», де після виконання договору його можуть зробити крайнім, а корупційні «свої» завжди в плюсах. Так формується ринок, де виграють не найкращі, а найближчі. А це - пряма загроза обороноздатності.
Справжня оборонна реформа - це не красиві слова. Це матриця контролю: незалежні наглядові механізми, обов’язкові аудити, прозорі процедури настільки, наскільки дозволяє безпека, персональна відповідальність керівників і кримінальна невідворотність для всіх, хто грається в «війна все спише». Війна нічого не спише. Вона все підрахує - у життях.